Отримання Україною статусу країни з ринковою економікою зумовило перехід підприємств на нові умови господарювання, адже ринок «виробника» змінився на ринок «покупця». Це означає, що підприємства повинні переглянути традиційні погляди, головним стало не стільки що виробляти, а яким чином виробити продукт, щоб максимально задовольнити потреби ринку. Постала проблема пошуку шляхів, які б забезпечили економічне зростання підприємств. Його резерви слід шукати, насамперед, серед статей найбільших витрат, які пов’язані з використанням матеріальних ресурсів та їх транспорту-ванням, розміщенням на складах. За своєю природою будь-яке підприємство є відкритою динамічною системою. У процесі своєї діяльності воно контактує із зовнішнім середовищем, що представлене постачальниками сировини та споживачами готової продукції, утворюючи при цьому певні зв’язки у вигляді потоків, загальна схема представлена на рис. 1. В процесі такої взаємодії постачальник має змогу отримати прибуток від реалізації продукції, а підприємство – сировину для виробництва. Після її трансформації у готовий продукт формується прибуток від його реалізації, а споживач отримує продукцію, що задовольняє його споживчі потреби. Проте перед підприємством, особливо сільськогосподарським, постає ряд проблем. По-перше, сировину потрібно доставити та розмістити на сировинних складах. Водночас грошові потоки підприємства стають іммобільними, оскільки підприємство не може відразу переробити всю сировину (добрива, корми, насіння, засоби захисту рослин й тварин, паливно-мастильні матеріали та інше) і реалізувати готову продукцію. Це обумовлено специфікою галузі, так як виробничий процес у сільському господарстві розтягнутий як у просторі, так і у часі. По-друге, з року в рік зменшується кількість техніки у сільськогосподарських підприємствах. Так, починаючи з 2000 року її чисельність зменшилась майже вдвічі, а та техніка, що є у розпорядженні, морально та фізично застаріла, має значні витрати паливно-мастильних матеріалів, що робить її неефективною (табл. 1). По-третє, сільськогосподарські підприємства не мають у своєму розпорядженні спеціалізованих складів, на яких могла б тривалий час зберігатись сільськогосподарська продукція без значних втрат її якісних та кількісних характеристик. Для вирішення цих та ряду інших питань необхідна розробка та впровадження в сільськогосподарських підприємствах логістичної системи. За даними Європейської логістичної асоціації застосування логістичних розробок дозволяє знизити собівартість виробництва продукції на 30%, скоротити об’єми матеріально-технічних запасів від 30 до 70% [5]. На сучасному етапі є дві точки зору стосовно походження поняття «логістика». За однією із них термін «логістика» походить від грецького слова logistikos – обчислювати, міркувати [3, с. 87], за другою – від французького слова loger – постачати [1, с. 5]. Однак зустрічаються й інші версії, зокрема, від древньогерманського laubja – склад, зберігання [2, с. 7]. Науковці виділяють два напрями у визначенні логістики. Один з них пов’язаний з функціональним підходом до руху товарів, тобто управління всіма операціями товароруху, які необхідно виконувати при поставці товарів від постачальника до споживача. Інший напрям характеризується більш широким підходом: крім управління товарорухом він включає аналіз ринку постачальників і споживачів, координацію попиту та пропозиції на ринку товарів і послуг, а також здійснює гармонізацію інтересів учасників процесу руху товарів [4, с. 282]. Логістика має оптимізовувати внутрішні і зовнішні матеріальні потоки та супутні їм інформаційні та фінансові, а також бізнес-процеси з метою мінімізації загальних витрат ресурсів. Основним правилом логістики є так зване правило «7R»: 1R (right product) - потрібний товар; 2R (right quality) - необхідної якості; 3R (right quantity) - у необхідній кількості; 4R (right time) - в потрібний час; 5R (right place) - в потрібне місце; 6R (right customer) - потрібному споживачеві; 7R (right cost) - з необхідним рівнем витрат [5]. Завдання логістики полягає у тому, що споживач має отримати якісні товари у необхідній йому кількості у потрібний час, у потрібному місці з високим рівнем обслуговування при заданому рівні загальних витрат. Розробка та впровадження логістичної системи дозволить підприємству зменшити його сукупні витрати без втрати як об’ємів виробництва, так і якісних характеристик продукції. При цьому створюються передумови щодо зниження ціни продукту, який пропонується на ринку. В кінцевому результаті споживач отримує дешевший та якісний вітчизняний продукт, що за якісними характеристиками не гірший, ніж імпортний аналог.
Список літератури 1. Magee J.F., Copacino W.C., Rosenfield D.B. Modern Logistics Management: Integrating Marketing and Physical Distribution. – New York: John Wiley, 1985. – 228 р. 2. Пономарьова, Ю.В. Логістика : Навч.посіб. для студ. екон. спец. вузів. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 191 с. 3. Рубен Р., Боровиков О.В. Використання ABC-аналізу в сфері маркетингу // Маркетинг и реклама. 1999. – № 1. – 395 – 399 с. 4. Семенов Г.А., Гиря М.Г. Еволюція поняття «логістика». Характеристика логістичних систем // Держава та регіони. 2006. – 280 – 289 с. 5. www.elite.bz
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ МОЖНА СКАЧАТИ ТУТ
|